Око людини – складний оптичний нейро-сенсорний апарат, який дає мозку понад 85% інформації про зовнішній світ і потребує гарного кровопостачання, зволоження і нейрональної трофіки. Відомо, що саме сльоза омиває око ззовні і забезпечує не тільки його оптичний і фізичний комфорт, а й трофіку клітин епітелію рогівки і кон’юнктиви. Інколи пацієнт звертається до мене з такою фразою: - «Я раніше не відчував очей, природно сприймалось зображення, а тепер мене турбує постійний дискомфорт на поверхні очей, хочеться їх потерти, є відчуття стороннього тіла – неначе пісок під повіками». Це типова скарга людей з синдромом сухого ока, однак такий діагноз часто дивує хворих, оскільки об’єм виділення сльози достатній або ж надмірний, – сльоза тече з ока майже постійно.
Зміна складу сльози може відбуватися у людей будь-якого віку внаслідок внутрішніх чи зовнішніх чинників, Так, у молодих, навіть у підлітків, при тривалому зосередженому погляді в монітор комп’ютера чи смартфона виникає почервоніння і відчуття сухості, при гормональних порущеннях щитовидної та статевих залоз змінюється водний та ліпідний шари слізної плівки і людей турбує відчуття стороннього тіла і «піску» в очах. Однак найбільше страждають від синдрому сухого ока літні люди, оскільки у них зменшується продукціє об’єму води відносно солей і ферментів в складі сльози. Не слід забувати і про зовнішні чинники: сухість повітря влітку, при опаленні та кондиціюванні повітря в приміщеннях, роботі в умовах пилу та хімічного забруднення повітря, при штучному освітленні. Синдром сухого ока обумовлений зміною складу сльози: вона стає концентрованою, змінюється співвідношення об’єму води і солей, тобто підвищується її осмолярність, - сльоза не омиває і зволожує око, а «роз’їдає» і подразнює його поверхню. Окрім того, з поверхні зникає ліпідний шар, що не дає сльозі випаровуватись. Таким чином, єдиним рішенням позбавитись надмірної концентрації солей в сльозі є розрідження її водними або іншими гіпоосмолярними рідинами. Однак про анатомію і функцію сльози - по порядку.
Сльоза мовою професіоналів-офтальмологів називається слізною плівкою – це тришарова структура, яка складається з шару муцинів (білки), води з розчиненими солями, ферментами та імуноглобулінами, а також ліпідного шару на самій поверхні цієї плівки. Муцини виробляються клітинами кон’юнктиви і розташовуються на епітелії поверхні ока, вони виконують роль «магніта» між клітинами поверхні ока і водною складовою сльози. Товщина шару муцинів в середньому складає 5 % від слізної плівки. Наступним шаром є вода, в якій розчинені солі (хлориди, карбонати і сульфати), імуноглобуліни, фракції комплементу і ферменти. Товщина водної складової становить 92%. Продукція сльози відбувається в постійному режими в залозах Краузе та Вольфрінга на поверхні кон’юнктиви. Це, так звана, базова сльозопродукція, що забезпечує постійне зволоження поверхні рогівки, трофіку та імунний захист всіх поверхневих структур зорового аналізатора. При подразненні ока пилом, сторонніми тілами, вітром та сонцем спрацьовує рефлекторна посилена сльозопродукція з великої слізної залози, що розташовуються в зовнішній третині верхньої повіки, для виділення додаткового об’єму сльози. Також посилене сльозовиділення виникає при психо-емоційному збудженні, адже центри сльозовиділення в мозку дуже чутливі до підйому рівня адреналіну в крові.
Однак без поверхневого шару ліпідів (2-3% від товщини слізної плівки) водна складова сльози випаровувалася б дуже швидко і оголена поверхня ока давала б відчуття сухості і дискомфорту. Ліпіди – тригліцериди і холестерин – продукуються в крупних мейбомієвих залозах, а також маленьких залозах Цейса і Молля на краю повік. Жир на поверхні ока утворює тонку плівку, перешкоджає випаровуванню води і сприяє ковзанню повіки по поверхні ока. Однією з причин синдрому сухого ока є саме недостатність ліпідів на слізній плівці.
Скарги пацієнтів з синдромом сухого ока досить різноманітні: почервоніння і відчуття стороннього тіла, «пісок» в очах, свербіж, неможливість відкрити очі зранку після сну (вночі мало сльози, недостатньо ліпідів на поверхні ока), гострий біль при відкритті повік – неначе «голочку кольнула», - так кажуть пацієнти. Кількість сльози при цьому може бути різною – від відсутності сльозовиділення навіть на подразнення вітром, сонцем чи пилом, до сльозотечі, інколи постійної з обох очей – сльоза стоїть в куточках ока та виливається через край нижньої повіки. Остання ситуація часто вводить в оману пацієнтів, оскільки вони вважають, що синдром сухого ока неможливий при такій сльозотечі. Однак це хибне уявлення, оскільки великий об’єм сльози не забезпечений її якісним складом – достатньою кількість муцинів, води і ліпідів. Тому така сльоза не зволожує око, оголюється поверхня епітелію рогівки і спрацьовує рефлекс на вироблення наступної порції сльози, яка також буде неповноцінна за своїм складом і таким чином патологічне порочне коло повторюється день за днем. Розірвати такий патологічний процес може тільки правильно призначений препарат для зволоження і «фіксації» сльози на поверхні ока.
Саме функцію зволоження і утримання сльози на поверхні ока виконує гіалуронова кислота, що є природним компонентом клітин і рідин в організмі людини, а також входить до чисельних препаратів медичного застосування (очні краплі, креми для шкіри, хондропротектори та ін.). Роль гіалуронової кислоти на поверхні ока полягає в утриманні молекул води слізної плівки, адже завдяки водневим зв’язкам одна молекула гіалуронової кислоти може з’єднатись з тисячею молекул води. Така хімічна особливість гіалуронової кислоти пов’язана з її водневими зв’язками, великою молекулярною масою ( понад 1500 кДа в препаратах-сльозозамінниках) та концентрацією в водному розчині очних крапель (від 0.1% до 0.4%). При більшій концентрації гіалуронової кислоти її макромолекули утримують на собі більшу кількість води для зволоження ока. Між собою молекули гіалуронової кислоти пов’язані поперечними водневими зв’язками, що створює захисну полімерну структуру на поверхні ока та посилює стабільність власної слізної плівки. Таким чином, очні краплі з гіалуроновою кислотою є ефективним і безпечним засобом зволоження ока у людей з 18 років, доцільне їх регулярне щоденне використання – 2-3 рази на день впродовж трьох місяців після відкриття флакона. При такому режимі очам не загрожує сухість і дискомфорт, а поверхня зорового аналізатора завжди буде зволожена і здорова.
Серед продукції Київського вітамінного заводу є краплі Гілайс, які містять у складі гіалуронат натрію 0,4% та офтальмологічна ізотонічна мазь Гілайс КЕА.
флакон 10 мл
Розчин офтальмологічний для зволоження та захисту очей з гіалуроновою кислотою.
очна мазь
Офтальмологічна мазь для тривалого зволоження очей при синдромі сухого ока та нічного лагофтальму.
